2014 рік став чорною смугою для цивільної авіації. Серія невдач розпочалася 8 березня зі зникнення літака Малайзійських авіаліній MH-370. Боїнг-777 з 239 особами на борту вилетів рейсом з Куала-Лумпур до Пекіна. Останній сигнал з літака надійшов через 7 годин після злету, над Індійським океаном. Попри масштабну пошукову операцію, жодного сліду чи уламків літака не було знайдено.
17 липня ще один Боїнг Малайзійських авіаліній збили на сході Донецької області, контрольованої сепаратистами. Усі 298 людей на борту загинули. Вони летіли рейсом Амстердам-Куала-Лумпур. Відтак європейська адміністрація заборонила польоти над цією територією.
Згодом 23 липня на Тайвані розбився пасажирський літак авіакомпанії TRANSASIA Airways. 48 людей загинули, 10 – дивом врятувалися. Після двох невдалих спроб здійснити посадку літак упав на житлові будинки. Швидше за все, причиною катастрофи стали погані погодні умови. Тайвань знаходився в зоні дії тайфуну Матмо.
Вже 25 липня уламки іншого алжирського літака знайшли в Малі. McDonnell-83, який прямував зі столиці Буркіна-Фасо Уагадугу в Алжир, зник з радарів. Рейс здійснювався компанією Air Algerie, яка орендувала літак в іспанської Swiftair. Зв‘язок з лайнером був втрачений через 50 хвилин після злету, імовірно, через негоду. На борту літака перебували 116 осіб, серед них громадяни 15 країн, більшість – французи. Розслідування катастрофи триває.
Загалом у 2014 році в авіакатастрофах загинуло більше людей, ніж у попередні 5 років, попри те, що безпеку літаків покращують практично після кожної аварії.
Так після катастрофи літака Air France в 2009 році над Атлантикою тривалість роботи чорних скриньок подовжили з 30 до 90 днів.
Літаки також повинні надсилати свій сигнал кожні 10 хвилин, а у разі відхилення від курсу – кожну хвилину. Утім, ці вимоги досі не є обов‘язковими для всіх рейсів.
